КРИВОРІЗЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИЙ

Вчительські репресії до восьмикласника у Криворізькому ліцеї за давню українську зачіску (відео)

Spilka_OU — Thu, 10 Apr 2014 20:31:52 GMT

Що приховувалося за публікацією прес-служби прокуратури міста Кривого Рогу

Spilka_OU — Wed, 09 Apr 2014 07:56:19 GMT

Тому читачеві, якому довелося прочитати у газеті «Червоний гірник» № 26 (21451) від 3 квітня 2014 року, стор. 3, надрукований актуальний матеріал прес-служби прокуратури міста під назвою «Рішення скасоване», навряд чи вдасться второпати, про що в ньому йдеться. У згаданому матеріалі зазначено, що на вимогу прокурора міста рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.03.2014 року №87 скасовано його рішення № 68 від 19.02.20134 року «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот», оскільки воно … (наводимо дослівно – ред.) «суперечить вищевказаним вимогам Конституції України, Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні». Про суть самого звернення сказано, що «в ньому містяться заклики про відповідальність лідерів ряду політичних партій, робиться висновок про протизаконність їх дій».

Отже, що з цього повідомлення може винести пересічний читач, про які саме цього разу незаконні дії виконавчого комітету Криворізької міської ради дізнається?

Спершу слід відзначити, що крім поверхового характеру за змістом, повідомлення страждає на стилістичну недбалість. Тут і вказівка на те, що згадане рішення «суперечить вищевказаним вимогам…», хоч ні вище, ні нижче по тексту ніякі вимоги Конституції України чи законів України не наводяться. Тут і згадка про «Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», хоч, як відомо, такий Закон є лише один.

То що все-ж-таки цього разу сталося з творчістю виконавчого комітету? А сталося те, що виконком, у повному складі від присутніх, під проводом міського голови Вілкула Ю. Г. і за участі членів виконкому Маляренка С. В., Гальченка А. В., Берлін В.М., Бєлікова К. А., Вербицького Г. П., Світличного О. В., Шовгеля О. М., проголосував за прийняття рішення від 19.02.2014 № 68 «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот».

Наведемо у скороченому вигляді основні моменти звернення згаданої Президії: «… Сьогодні опозиція перейшла всі межі людяності і законності. Радикально налаштовані протестувальники здійснюють збройні напади на будівлі органів державної\ влади, влаштовують погроми партійних офісів, організовують підпали будинків, завдають тяжких тілесних ушкоджень співробітникам правоохоронних органів, застосовують вогнепальну зброю, беруть у заручники простих громадян і вчиняють над ними тортури на «євромайдані» та закликають до свавілля інших громадян.

Україна страждає від насилля, знущань та мародерства. Учасники мітингу у Маріїнському парку, серед яких педагоги, медики, пенсіонери, були оточені радикалістами, що озброєні «до зубів» не тільки битками, кийками та ланцюгами, а й вогнепальною зброєю… За ці вчинки несуть персональну відповідальність лідери опозиційних партій. Вони особисто штовхають народ України до громадянської війни…

Ми звертаємося до європейської спільноти, міжнародних спостерігачів, лідерів європейських держав належним чином оцінити ці нахабні насильницькі дії, що перекреслюють напрацьовані кроки зі стабілізації ситуації, негайно ввести санкції проти лідерів опозиції та радикальних угрупувань, що діють у центрі столиці України.

Також ми звертаємося до органів місцевого самоврядування всіх областей, до громадських організацій, політичних партій об’єднати зусилля з метою надати гідну відсіч екстремізму та фашизму і відновити законність і порядок у державі… ».

У чому полягала «гідна відсіч екстремізму та фашизму», з допомогою яких засобів попередня влада намагалася «відновити законність і порядок у державі» і проти кого була спрямована «гідна відсіч», ми всі стали очевидцями і добре про це знаємо. І про так звану громадянську позицію кожного із підписантїв відомо теж. Але, займаючи службові посади, названі добродії мали б знати міру своїх повноважень. Особливо, міський голова Ю. Вілкул, доктор технічних наук і професор.

Про характер порушень виконавчим комітетом Криворізької міської ради законодавства, сформульованих прокуратурою м. Кривого Рогу, стало відомо за результатами інформаційних запитів журналістки газети «Промінь Просвіти» Валентини Кривди.

Як зазначає прокуратура, «ані главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані вищевказаним Законом в цілому не передбачено повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо надання оцінки політичної ситуації в країні в цілому або в окремих її регіонах.

Ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначено, що політичні партії є рівними перед законом. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим законом (…). Проте, з тексту звернення Президії Дніпропетровської обласної ради вбачається, що в ньому містяться заклики про відповідальність лідерів ряду політичних партій, робиться висновок про протизаконність їх дій. Таким чином, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2014 року № 68 «Про підтримку звернення Президії Дніпропетровської обласної ради до української та європейської спільнот» суперечить вищевказаним вимогам Конституції України, Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ось які подробиці подій приховувалися за публікацією прес-служби прокуратури міста під невиразною назвою «Рішення скасоване». І пояснення цьому просте: не вжити прокуратурі заходів проти беззаконня влади ризиковано, можна потрапити під відповідальність, а показати справжнє обличчя влади не хочеться, бо прокуратурі якось незвично відчувати себе незалежною.

М.Коробко

КМПЗТ

ФЕСТИВАЛЬ ПРАВДИ під час агресії проти УКРАЇНИ. Не ми маємо минати (якщо справді творці).

Spilka_OU — Tue, 08 Apr 2014 20:17:07 GMT

ПОЧИНАЮЧИ з березня 2007-го року, Кривий Ріг представлений у Міжнародному фестивалі «Дні документального кіно в Україні про права людини» як його партнер і як організатор мандрівного показу його найкращих фільмів у нашому місті. Представлений був на той час лише однією організацією з Кривого Рогу: міським об’єднанням ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА. З того часу перебіг подій на фестивалі висвітлює наша газета, а ще за рік (у 2008-му) ми його «охрестили» на її сторінках ФЕСТИВАЛЕМ ПРАВДИ. Але тоді навіть не могли собі уявити, що мине менше десятка років – і ми змушені будемо додати до цього визначення ще кілька вельми значущих слів: «під час агресії проти УКРАЇНИ». Але таке все ж сталося. Більше того – ми змушені сьогодні все частіше стверджувати, що частину земель незалежної України окуповано, причому – військами Росії, з народом якої ми, українці, боролися разом проти страшної і жорстокої гітлерівської навали. А ще не менш важливо при цьому зазначити, що напад на наші мирні землі з боку агресора відбувся після того, коли український народ тільки-но скинув кліку диктатора ЯНУКОВИЧА і після тяжкого й кривавого бою в самому центрі столиці замислив розпочати довгоочікувані демократичні зміни, на справді правових засадах, на засадах доброї волі й справедливості. Та над всією країної нависла загроза окупації із подальшою втратою незалежності.. Тому тепер уже не дивно, що логосом-символом цьогорічного, вже одинадцятого за ліком, Міжнародного фестивалю «Дні документального кіно в Україні про права людини» стало палаюче серце, а його центровою світлиною – зображення оборонця Майдану зі справлді великої фотовиставки українського творця Ігоря ГАЙДАЯ «ОБЛИЧЧЯ СВОБОДИ. МАЙДАН» (на світлині на першій сторінці) . За кілька днів до офіційного відкриття фестивалю, 19 березня, ми відзначили річницю від дня народження геніальної української поетеси Ліни КОСТЕНКО, а в серці й досі тяжіють (з огляду на надтривожну обстановку) слова із одного з її віршів про те, що «не час минає, а минаєм ми». Бо воно хоч і зрозуміло, що життя людини – надто коротке (порівняно із всесильним часом), та дуже вже не хочеться, щоб так швидко минув відпущений історією час для державотворчості цілого українського народу. Однак мусимо затямити собі, що коли вже втратимо здатність творити (якщо в масі своїй станемо паразитами на тілі землі чи бездуховними придатками до машин), коли піддамося страху внаслідок натиску агресора, то так і згинемо «серед степу широкого», не віднайшовши в собі сили протистояти злу, протистояти підступному й жорстокому загарбнику у вигляді кліки диктатора ПУТІНА. У цьому числі ми розпочинаємо публікацію статей, репортажей, кореспонденцій, замальовок і просто коротеньких заміток про цьогорічний фестиваль, який розпочався 21 березня, а його закриття має відбутися 28 березня. І сьогоднішня вступна частина цілої серії таких публікацій зосередить увагу наших читачів лише на деяких моментах, які тією чи іншою мірою можна вважати важливими й значущими. Трошечки - на відкритті фестивалю й на прес-конференції журі, але насамперед - на окремій наскрізній темі під час його проведення. А тема ця має в своїй основі необхідність пильно зосередити увчагу на явищі з досі невідомою назвою “ІДЕОРУПЦІЯ”. Якщо коротко, то суть його викладена в розділі каталогу фестивалю, який так і називається. А розповідає там про нього член Організаційного комітету фестивалю, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир ЯВОРСЬКИЙ. Там, зокрема, йде мова про таке: “Інформація в ЗМІ про корупцію не викликає ніяких суспільних, політичних чи правових наслідків. Люди настільки звикли до неї, що сприймають це як нормальну частину їхнього буденного життя, що вже нікого не дивує та не надихає на жодні активні дії. Новий час вимагає нових слів і понять, не тиражованих і не скомпроментованих, що примусили б задуматись над ситуацією, в якій ми всі опинилися, та про можливості виходу з неї. Ми винайшли нове слово — ідеорупція. Це корупція, що давно набула ознак ідеології, яка з роками стійко закріпилася в українській ментальності. По суті, ідеорупція — це деструктивна ідеологія, спрямована проти суспільних інтересів. Це ідеологія, заснована на тотальному нехтуванні правами людини. Тому що корупція грунтується на порушенні права власності, права на доступ до інформації, права на справедливий суд, свободу слова та багатьох інших прав. Корупційна система вміє захищатися й нападати. Вона захищається від спроб знищення чи обмеження, використовуючи залежність її користувачів. Вона рішуче нападає та намагається знищити всіх, хто їй заважає використовувати кругову залежність багатьох включених до неї осіб. На жаль, більшість людей в Україні не усвідомлюють, що боротьба з корупцією має починатися з боротьби за дотримання прав людини”. Організаторами фестивалю (як і в останні кілька років) — ті самі: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів “Південь”, Херсонський обласний фонд милосердя і здоров'я і Центр сучасних інформсаційних технологій та візуальних мистецтв. Проходить він за участі цілої низки медіа-партнерів і технічних партнерів, за підтримки посольства Швеції, Міжнародного фонду “Відродження” та інших. Свою роботу фестиваль розпочав із прес-конференцією журі. А взагалі до складу журі входять (назвати хоча б основні три конкурси: DOCU/ПРАВО, DOCU/ЖИТТЯ і DOCU/КОРОТКО) Оксана САРКІСОВА з Угорщини, Наталка ЗУБАР з України, Андрій ПОЧОБУТ з Білорусі, Боріс МІТІЧ із Сербії, Сімона Бауманн з Німеччини, Кріс МАКДОНАЛЬД з Канади, Андрій ЗАГДАНСЬКИЙ зі США, Стефані ЛАМОРРЕ з Франції і Вікторія БЄЛОПОЛЬСЬКА з Росії. Відкриття фестивалю 21 березня вели журналісти Наталія ГУМЕНЮК і Андрій САЙЧУК При переповненому залі (такого аншлагу тут не було ніколи) глядачі з великою увагою переглянули добірку відеоматеріалів українських режисерів “Євромайдан. Чорновий монтаж”. І ще важливо зазначити, що на відкритті кіноогляду виступила з піснями українська актриса і співачка Мар'яна САДОВСЬКА, котра приїхала на запрошення організаторів із Кельна, що в Німеччині. Загальний настрій, який панував на фестивалі, можна визначити знаменитими рядками з поезії Василя СИМОНЕНКА.

“Народ мій є, народ мій завжди буде, Ніщо не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд!“

І це дуже обнадіює у наших мріях і сподіваннях на майбутнє України.

Сергій ЗІНЧЕНКО.

На світлинах:

члени журі на прес-конференції;

програмний директор фестивалю Геннадій КОФМАН і член правління УГСПЛ Володимир ЯВОРСЬКИЙ.

Фото автора. Промінь Просвіти

Праву війни та збройних конфліктів навчалася Степова сотня.

Spilka_OU — Tue, 08 Apr 2014 20:07:37 GMT

Криворізькі патріоти, що долучаються до добровільної громадської ініціативи з вдосконалення військово-спортивних навичок та знань у складі Степової сотні, провели черговий вишкіл. 5-го квітня з особовим складом сотні серед іншіх було проведено заняття з основ Міжнародного гуманітарного права (права війни та права збройних конфліктів). Зокрема заступник голови Криворізького міського правозахисного товариства Петро Лисенко (полковник запасу) довів до бійців і командирів сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни. Також Петро Лисенко долучився і до проведення занять з тактичної підготовки під час яких надав рекомендації щодо особливостей дій малих підрозділів у бойових умовах використовуючи особливості криворізького ландшафту.

КМПЗТ

Противостояние нарастает: в Донецке митингующие разбили авто жителю Артемовска

Spilka_OU — Tue, 08 Apr 2014 20:06:34 GMT

На минувших выходных в Донецке пострадал автомобиль одного из жителей Артемовска: ему досталось от пророссийски настроенных участников митинга. Происшествие случилось на проспекте Мира в Донецке. Люди окружили машину, на которой были флаги Евросоюза и Украины, и со словами "Бей пид#расов", разбили несколько стекол на авто.

Пока одни жители Артемовска блокируют склады стрелкового оружия в селе Парасковеевка, другие помогают украинским военным. Пропасть непонимания между жителями одного и того же города, которые еще полгода назад не считали друг друга врагами, с каждым днем становится все глубже. Пока с экранов ТВ нас пытаются убедить в единстве и унитарности, события на улицах наших городов демонстрируют совершенно обратный и очень тревожный процесс: нарастающую поляризацию общества и нетерпимость. События минувших выходных - яркое тому подтверждение.

Как сообщает BBC-Украина, наши земляки Ангелина и Андрей в воскресенье решили отвезти продукты украинским военным, которые расположились в Волновахском районе. Преодолев более ста километров, часть не нашли: военные передислоцировались как раз накануне. Супруги решили вернуться и завезти продукты в танковую часть.

По дороге через центр Донецка попали на заблокированную улицу: шествием с триколорами шли пророссийские активисты, несколько сотен человек.

"Они увидели флаги у нас на машине: слева был прицеплен флажок Евросоюза, справа - украинский. Вдруг подбегает один, срывает "евросоюзовский" флажок с криком и оскорблениями. И все скапливаются вокруг нас", - вспоминает Ангелина.

Андрей, который находился за рулем, остановил авто, включил аварийные огни и вышел. Ангелина также открыла дверь.

"Ко мне подбежал толпа, какой-то мужчина начал дергать за флаг, требовал отдать, чтобы порвать. Я тяну на себя, но вся толпа требует, чтобы я отдала. В это время слышу звук разбитого стекла. Испугалась за мужа. Вижу - он прикрывает голову руками, и один милиционер пытается оттеснить разъяренных нападавших", - продолжает собеседница.

Андрей демонстрирует снимки покореженного авто, сделанные телефоном: разбитое заднее стекло, порезанное ножом переднее колесо, кузов деформирован от ударов ногами.

Его жена рассказывает, что снять флажок требовал и милиционер: "И милиционер с ними заодно: "Сними, глупая, флаг, нас сейчас здесь вместе с вами порвут".

Фото - ВВС Украина

На разбитом автомобиле смогли дотянуть всего несколько метров - до ближайшего райотдела милиции. Там супруги написали заявление. Ангелина жалуется, что милиционер, который принимал заявление, упрекнул пострадавших: мол, зачем "нарывались" и цепляли украинский флаг? И добавляет: "Отвечаю ему: а что, я должна бояться?"

Ангелина и Андрей несколько раз побывали на Евромайдане в Киеве. Глава семьи работает менеджером на производстве, жена - домохозяйка. Рассказывают, что события последних месяцев разделили многих их знакомых и родственников.

"То, что изуродовали машину, - жаль. Унижение - да. Но при этом чувствую еще больший всплеск, еще больше справедливости хочется. В центре города свободно носят флаги государства-оккупанта, - тогда как я не могу национальный флаг прицепить", - возмущается Ангелина.

В городском управлении милиции Донецка сообщили, что данные о правонарушении внесены в Единый реестр досудебных расследований.

Фото - novosti.dn.ua

Вечерний Бахмут Видео: novosti.dn.ua

Как активисты митингов Константиновку «прославили»

Spilka_OU — Tue, 08 Apr 2014 20:05:47 GMT

Антимайдановцы нас, журналистов, обвиняют в предвзятом, одностороннем подходе к их брату и событиям на Грушевского и Институтской. Но скажите, как бы вы отнеслись, если бы более 200 представителей вашей профессии были незаконно, внаглую избиты, а некоторые и убиты? А с журналистами именно это и сделали. После прочтения этой истории, которую нам рассказали киевляне, мы надеемся, что к нашему мнению о Майдане и нынешней ситуации присоединятся ещё и люди, объединенные общей страстью – велосипедом.

Вот о чем поведал нам по телефону киевский активист движения «Веломайдан-Украина» Руслан Майборода: «Это был последний этап велопробега. Мы стартовали из Киева 23 марта. Инициатор – я. Никем не спонсировались. Вне партий и политики. Взяли еду, байки, флаги Украины и вперед. Цель – поддержка украинцев Востока Украины. Люди постоянно менялись. Но был костяк 6 человек, которые и доехали до Донецка. В Полтаве, Харькове нас принимали «на ура». Когда в это воскресенье въехали на Донбасс, если не считать нецензурной брани из окон нескольких машин, то проблем не было.

Всё началось после Дружковки перед Константиновкой. Я ехал первый с флагом Украины. Вначале меня подрезал, чуть не сбив, темно-зеленый ВАЗ. Обматерили и уехали.

В Константиновке на улице Ленина нас также подсек на автомобиле и остановил парень с георгиевской ленточкой. То ли каратист, то ли «афганец» (что-то такое пробурчал) с женщиной. Он сказал, что хотел убедиться, что у нас нет оружия, и спросил – «Вы бандеровцы?». Мы ответили, что нет, мы спортсмены. Он отрекомендовался местным активистом антимайданного движения, сказал, что в Константиновке 90% ненавидят Украину и чтобы мы побыстрее отсюда убирались.

Затем, у железнодорожного вокзала, машина, что ехала мне навстречу, сделала резкий маневр в мою сторону и, если бы я не среагировал, сбила бы меня. Кажется, это был микроавтобус «Газель». Я не разобрал, потому что всё это происходило в одно мгновение. Параллельно, всё это сопровождалось выкриками с угрозами и матом. Однако, пока что это было терпимо. Хотя настроение у нас и ухудшилось. Но стало веселее, когда выехали из Константиновки и увидели ваших динозавров. Пофоткались.

Далее произошло самое неприятное. В районе Клебан-Быка нас объехали и остановили две машины из Константиновки. То, что это точно люди из вашего города, нам сказал бородатый мужчина, который подъехал после них и извинялся.

Вначале нас подрезал темно-зеленый «Ланос». Оттуда вышли 5 человек. За ним остановился еще один автомобиль, из которого вышло столько же мужиков. Они нас окружили – стали угрожать, требовать, чтобы мы, «бандеровцы», отсюда убирались, если будем ехать дальше – то нас «закопают». Затем они напали на нас, стали вырывать и ломать флаги. Всю символику посрывали и порвали. Думаю, что только потому, что мы не сопротивлялись, они никого не побили и не поломали наши байки.

Они чувствовали себя героями, ведь они издевались над безоружными людьми. Я так понял, бригада эта ехала на митинг в Донецк. Они еще больше активизировались, когда мимо пронеслась колонна с российскими флагами. Улюлюкали и радовались своей «победе». Удовлетворившись тем, что с нами сделали, оставив нас в шоке, они уехали.

Выглядели эти люди абсолютными «быками», уголовной наружности. Были явно в нетрезвом состоянии. Не молодые – лет под сорок. Наглые, уверенные в себе, брызжа слюной нам в лица. Они даже не спросили, кто и что мы. Среди нас были молодые девушки и 13-летние мальчишки. Дальше мы позвонили знакомым в Донецке, они обратились в милицию, поэтому приехала машина сопровождения, которая и довезла нас до Донецка.

Но и в самом Донецке нас не оставили в покое. Видимо, «эти» передали, что мы не вернулись, а всё-таки приехали, поэтому за нами устроили настоящую охоту. Нам даже не дали нормально поесть в кафе. Если бы не велосипеды, не оторвались бы от них.

Самое главное, всё-таки, что всё хорошо закончилось. Милиция, считаю, вела себя профессионально. Нас погрузили в Донецке в автобус, довезли до ж/д вокзала в Константиновке, откуда мы нормально добрались до дома.

В Донецке, несмотря ни на что, участники велопробега исполнили гимн Украины под оригинальный аккомпанемент – волынку.

Мы почувствовали, что у вас с людьми, которые мирно едут, ни против кого не выступают, просто с государственной символикой, могут сделать всё, что угодно. Как вы с этим всем живете?»

Редакция связалась с нашим ГОВД и узнала, что «никаких фактов подобных нарушений на вверенной им территории не зафиксировано». Как выяснилось, ребята просто не захотели связываться, вырвались — и слава Богу.

Оказывается, мероприятие называлось «Велопробег единства» и смысл его был в том, чтобы доказать, что не только политики и военные могут уберечь целостность страны. Инициаторы считали, что за единство может бороться каждый: словом, акциями, солидарными действиями. В Полтаве их встретил и даже прокатился на велосипеде губернатор. Но совсем другое «единство» получилось в нашем крае.

Мы извинились перед Русланом, объяснили, что здесь, на Донбассе, большинство людей мыслят так же, как и он. И пригласили его на традиционные наши украинские мероприятия – Рождество по-Звановски, а также подобный велопробег, что мы проводим тоже под государственными флагами уже 7 лет на День Независимости — «Маршрутом Олексы Тихого».

В.Березин.

konstantinovka.com.ua

Громадськість Дніпропетровщини провела обговорення завдань державного будівництва.

Spilka_OU — Tue, 08 Apr 2014 20:03:19 GMT

18 березня поточного року в місті Дніпропетровську відбулася публічна дискусія на тему «Успішна Україна: з чого починати?», проведена в рамках проекту Інституту світової політики «Нова європейська політика» за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact. У публічній дискусії взяли участь посол Франції в Україні Ален Ремі, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, міністр закордонних справ України (2007-2009 р. р.) Володимир Огризко, заступник посла Австрії в Україні Йоганне Айгнер, провідні регіональні експерти та громадські активісти. На заході були присутні представники місцевої влади. Серед першочергових кроків у напрямку руху Успішної України директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук відзначила необхідність проведення судової і антикорупційної реформ. Посол Франції в Україні Ален Ремі підкреслив бажання європейських структур пересвідчитися в намірах керівництва України здійснювати політику децентралізації владних повноважень. Винятково напружені стосунки з РФ і недостатні заходи української влади щодо боротьби з корупцією стримують західних інвесторів від капіталовкладень в Україні. Екс-міністр закордонних справ України (2007-2009 р. р.) Володимир Огризко у своєму виступі зазначив, що у Євросоюзі є свої негативні явища у функціонуванні органів державного управління, але масштаби їх настільки незначні, що держава спроможна їх побороти. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко першочерговими кроками після подолання агресії вважає 5 ключових пунктів: реорганізація Кабміну України, проведення конституційної реформи, децентралізація влади, судова реформа, антикорупційна програма. Необхідність цих кроків обумовлена результатами багаторічної діяльності непрофесійної і корумпованої влади. Кабінет міністрів фактично не брав участі у виробленні політики і довів свою нездатність для проведення реформ. У програмі децентралізації експерт пропонує укрупнення адміністративних одиниць районного рівня. Стосовно необхідності проведення судової реформи він висловив стурбованість окремими намірами навести «революційний» порядок: ліквідувати адміністративні суди і Конституційний суд; підтримав тезу про відповідальність суддів за неправосудні рішення лише у разі підтвердження цього рішеннями Європейського суду з прав людини, введення люстрації має бути вивірене з точки зору права. Окремо ним було відзначено, що за останній рік Конституційною асамблеєю професійно напрацьовані змістовні матеріали, які залишилися без подальшого розгляду. Керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара назвав чотири причини, які сприяють виникненню корупції: відсутність контролю, наявність поряд з чіткими розпливчастих процедур, потреба в коштах для боротьби з корупцією, відсутність прозорості у стосунках між суб’єктами і прихованість інформації. Як вихід із ситуації необхідна зміна правил гри. На місцевому рівні дійовим фактором має стати велика мережа експертних груп. Зміни правил гри на центральному рівні матимуть такий вигляд: антикорупційною установою має стати Бюро розслідувань, найменше покарання – 5 років ув’язнення, усунення політичної корупції, налагодження системи стеження за конфліктом інтересів, зміна правил державних закупівель. Серед заходів, необхідних для досягнення відчутних результатів, першочерговими є: зразок доброчесності влади, декларування майна, доступ до суспільно важливої інформації (публічні кошти, відкриті тендери), співпраця з доброчесним бізнесом. Своїми думками з присутніми поділилися також представники експертного середовища Дніпропетровщини. У роботі Круглого столу взяв участь і автор цього повідомлення, голова Криворізького міського правозахисного товариства Микола Коробко. На нашу думку, до найважливіших кроків, поряд із судовою і антикорупційною реформою, належить реформа соціальної сфери. Допоки громадянин не перестане відчувати себе в соціальному плані приниженим, «за бортом», реформи, у тому числі і антикорупційні, не знайдуть сприятливого відгуку, влада не матиме належної підтримки від своїх співгромадян. В інтересах успішної боротьби з проявами корупції важливою підмогою для підвищення активності громадян може стати широка мережа тренінгів для громадського активу з питань формування і використання місцевих бюджетів. Що стосується оцінки стану дотримання правопорядку в Україні, то його оцінки європейськими структурами нерідко співпадають з путінськими як «масовий безлад» і неволодіння ситуацією. Така оцінка не відповідає дійсності. Як мешканець південно-східного терену можу підтвердити, що насильницькі акти і акти вандалізму епізодично проявляються у вигляді «нальотів», як правило, в обласних центрах і по периметру південно-східного кордону з Російською Федерацією. Для прикладу, по всій території Дніпропетровської області і, зокрема, у великих містах (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Нікополь та інш.) такі прояви не знаходять підтримки. Самі заворушення мають характер замовних акцій, їхні учасники – найманські групи з окремих спортивних клубів і заїжджих громадян РФ, активність яких спадає по мірі відновлення функціонування органів правопорядку. Інститут світової політики «Нова європейська політика» в рамках згаданого проекту планує протягом квітня провести публічні дискусії в Одесі і Донецьку, а в травні, напередодні президентських виборів, заключну підсумкову дискусію у Києві.

Микола Коробко

КМПЗТ

Заява правозахисних організацій України

Spilka_OU — Fri, 17 Jan 2014 17:47:49 GMT

Проголосований і в екстреному порядку підписаний 16 січня Закон України №3879, означає, що Україна вступила в епоху реакції й обскурантизму.

Цей Закон прийнято з порушенням процедури підготовки, експертної оцінки і розгляду в законодавчому органі країни. Закон грубо порушує фундаментальні свободи совісті, поглядів, слова, інформації, зібрань, асоціацій, пересування, право власності та право на приватність, ігноруючи тим самим відповідні конституційні норми і статті Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також статтю 22 Конституції України.

Особливо слід зазначити збагачення цим Законом сучасного юридичного словника новим терміном – "іноземний агент". Під цю категорію підпадають ті суспільні об’єднання, "що отримують грошові кошти чи інше майно від <іноземних > джерел..., а також беруть участь, у тому числі в інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності на території України".

Простий лінгвістичний і юридичний аналіз останнього речення, у якому розкривається правовий зміст терміна "іноземний агент", дає підставу вважати, що відтепер будь-яка громадська організація, що одержує від іноземного фонду, посольства, організації чи фізичної особи грантову фінансову підтримку, здобуває цей новий дискримінаційний статус. Закон вимагає від громадської організації його реєстрації і вводить санкції за відхилення від реєстрації.

Ми констатуємо, що цей закон порушує найважливіший принцип конституційного правопорядку – принцип верховенства права і порушує конституційні права громадян України й осіб без громадянства, що проживають на її території.

Термін "іноземний агент" за його змістом несе негативне значення клейма на тілі людини, від якого суспільству слід чекати погрозу, і тому така організація підлягатиме агресивному соціальному остракізму, вигнанню і знищенню.

Подивимося правді в очі – це означає, що правляча коаліція оголосила війну громадянському суспільству.

У зв’язку з цим ми заявляємо, що не збираємося в цій не нами початій війні підписувати пакт про капітуляцію. Ми ніколи не погодимося, щоб органи влади витісняли нас у соціальне гетто і вішали нам на шию табличку з написом "іноземний агент", – подібно тому, як фашисти таврували жовтою зіркою Давида євреїв під час Другої світової війни.

Ми заявляємо, що погодитися в цьому випадку прийняти статус "іноземний агент" буде з нашої сторони образою пам’яті наших великих попередників – Олекси Тихого, Юрія Литвина, Валерія Марченка, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, що віддали життя в боротьбі за права людини в Україні.

Ми розуміємо глибинну мотивацію цих обскурантистських дій правлячої коаліції – будучи в стані панічного страху в нинішній ситуації масового і організованого соціального протесту, вони мають намір за будь-яку ціну утримати свої привілеї в системі вибудованої за останні три роки неофеодальної структури влади і розподілу власності.

Усі ці нерозумні й недалекоглядні дії з боку правлячої коаліції мають одну мету – виграти вибори-2015. Ось чому вже сьогодні ця коаліція мобілізувала для боротьби з Майданом кримінальні сили і ставить під свої прапори організації з чорносотенною ідеологією погромників. Ці браконьєри української спільноти сьогодні взяли на приціл громадські організації, які без будь-яких витрат коштів державного бюджету створюють робочі місця і виробляють вагому частку валового внутрішнього продукту.

І ось чому суспільство змушене буде переходити до нових форм ненасильницького опору.

Микола Козирев, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини
Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Запрошуємо правозахисні організації приєднуватися до цього звернення

ПІДПИСУВАТИ ТУТ.

«Марафон написання листів 2013»: Два мільйони листів, що змінюють життя людей

politurka — Mon, 09 Dec 2013 08:39:34 GMT

6 до 10 грудня активісти Amnesty International в Україні долучаться до «Марафону написання листів» - однієї з найбільших глобальних акцій, яка мобілізує сотні тисяч людей в усьому світі з метою змінити на краще життя людей, що стали жертвами порушення людини, через простий акт написання листа.

З 6 до 12 грудня люди з понад 50 міст України будуть писати на захист 8 осіб та громад, які страждають від порушення прав людини. Листи будуть направлені урядам країн, створюючи тиск та домагаючись змін на краще у кожному окремому випадку. Крім того, учасники матимуть можливість написати листа особисто жертвам порушень прав людини, щоб висловити свою солідарність та підтримку.

Цього року захід пройде у понад 80 країнах, а за час проведення акції Amnesty International очікує зібрати понад два мільйони паперових та електронних листів, факсів, текстових та twitter повідомлень, адресованих до органів влади та героїв Марафону.

«Марафон написання листів є ключовим заходом, який відображає суть нашої роботи в Amnesty International – провадити дії від імені тих, хто мужньо протистоїть тиранії, та проявляти солідарність з ними», - сказала Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

Від Алжиру до Словаччини, від Гонконгу до Марокко та Україні на підтримку справ Марафону відбудеться серія заходів, які включають концерти, шоу графіті, дискусії, кінопокази і 24-годинні акції написання листів.

Електронного листа можна написати вже зараз на веб-сторінці Марафону - http://marathon.amnesty.org.ua/.

8 справ Марафону походять зі всіх континентів та охоплюють різноманітні теми з прав людини.

В’язні сумління:

Amnesty International визнала в’язнями сумління та закликає до безумовного звільнення трьох російських активістів, ув’язнених одразу після мирних протестів на Болотній площі. Володимира Акименкова, Артема Савьолова і Михайла Косенко було звинувачено в «участі у масових заворушеннях, вони уже рік знаходяться у в’язниці.

Організація проводить кампанії на захист осіб, які стали жертвою своїх урядів:

• Камбоджійська активістка Йорм Бофа була звільнена під заставу 22 листопада, проте досі стикається з сфабрикованими обвинуваченнями, пов’язаними з її діяльністю на захист житлових прав общини озера Боеунг Как.

• Мексиканську домогосподарку Міріам Лопез піддавали тортурам та ґвалтували військові, щоб змусити підписати зізнання в тому, що вона займалася торгівлею наркотиками.

• Турецького водія, Хакана Ямана, жорстоко побили та викололи йому око турецькі поліцейськими під час цьогорічних протестів.

• Білоруського активіста за права геїв, Ігоря Тиханюка, побили поліцейські і продовжують знущатись над ним за його правозахисні кампанії на захист прав лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів в його країні.

• Українця Олександра Попова викрали співробітники міліції та катували його з метою отримання показань у якості свідка про вбивство, до якого він не мав жодного відношення.

Організація підкреслюється становище громад під загрозою:

• Палестинські мешканці селища Набі Салех фактично перебувають під облогою ізраїльських поселенців та стикаються з репресіями під час демонстрацій проти ізраїльської окупації, що вони проводять кожної п’ятниці.

• Гондураські члени КОФАДЕХ, неурядової організації, яка займається розслідуванням зникнень та інших порушень прав людини, перебувають під постійним наглядом та є об’єктами погроз та нападів.

"Марафон написання листів – це потужна демонстрація міжнародної солідарності. Він також має сильний позитивний вплив на життя тих людей, чиї права порушуються. Один-єдиний лист до влади може бути відкинутий. Але тисячі листів, які закликають до змін ситуації з правами людини, набагато важче проігнорувати. Ми знаємо зі свого досвіду проведення кампаній, що листи мають силу рятувати та змінювати життя”, -сказала Тетяна Мазур.

З моменту свого виникнення, Марафон написання листів досяг конкретних результатів у звільненні в’язнів сумління. Цього року, за кілька днів до офіційного початку Марафону, Йорм Бофа, камбоджійська захисниця житлових прав, яку ув’язнили за сфальсифікованими звинуваченнями, була звільнена під заставу 22 листопада.

Через кілька днів після об’єднання зі своєю сім’єю та громадою, вона розповіла Amnesty International: "Дякую всім прихильникам Amnesty International! Моє звільнення демонструє успіх ваших кампаній! Проте моя справа досі не завершена. Будь ласка, продовжуйте чинити тиск на уряд Камбоджі для закриття справи проти мене. І будь ласка, продовжуйте підтримувати мене, мою громаду та інших в Камбоджі! Ми можемо досягти найбільшого успіху, коли працюємо разом!"

Для тих же, хто досі у в’язниці, листи підтримки є безцінними:

"Я був просто завалений листами та листівками. Під час святкування Нового року я продовжував їх читати. Я можу щиро сказати, що я не пропустив жодного з них. Це був неймовірний Новий рік", сказав Алесь Бєляцький, правозахисник, ув’язнений в Білорусії.

Довідка

Перший Марафон написання листів у Amnesty International відбувся 11 років тому в Польщі після того, як координатор місцевої групи у Варшаві зустрів дівчину, яка описала йому , як вона організувала в Африці 24-годинний захід з написання листів-протестів урядам. Група вирішила писати листи протягом 24 годин, а потім підрахувати, скільки листів буде написано.

Вони поширили ідею серед інших польських груп, і врешті-решт вона об'єднала активістів у всій країні. Вони поділилися ідеєю з іншими офісами Amnesty у всьому світі і так акція стала глобальною. Марафон написання листів розпочався.

Для отримання додаткової інформації або організації інтервью, будь ласка, звертайтеся до Богдана Овчарука, Спеціаліста з роботи зі ЗМІ та комунікацій Amnesty International в Україні за телефонами +38(044)2722842, +38(067)5516944 або за e-mail: b.ovcharuk@amnesty.org.ua.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА. Amnesty International -- всесвітній рух, що об’єднує понад 3 мільйони людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіми правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах. Amnesty International в Україні проводить кампанії проти тортур та безкарності міліції в Україні, за скасування смертної кари в Білорусі та по боротьбі з дискримінацією в Європі.

Прес-конференція мандрівного кінофестивалю про права людини . Кривий ріг 2 грудня 2013 (відео)

politurka — Tue, 03 Dec 2013 20:41:10 GMT