КРИВОРІЗЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИЙ
Ср, 2017-10-18, 08.36
RSS
, Гість
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу






НОВИНИ УГСПЛ











Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека



Головна » 2012 » Серпень » 3 » Уроки практики застосування юридичних засобів захисту навколишнього природного середовища.
11.24
Уроки практики застосування юридичних засобів захисту навколишнього природного середовища.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вищим спеціально уповноваженим органом державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів є відповідне міністерство та його органи на місцях і ІНШІ (виділ. нами) державні органи, до компетенції яких віднесено здійснення зазначених функцій.
Існуюче природоохоронне відомство України перебуває в стані цілковитого розбалансування. Його зовнішніми ознаками є майже щорічна зміна керівників міністерства, призначення їх за квотним партійним принципом, безперервне реформування міністерських структур, регулярне невиконання державних програм і міжнародних зобов'язань та інше.
Історія освоєння родовища гранітів «Недайводське» на лівому березі р. Інгулець поблизу села Недайвода, розташованого в Криворізькому районі Дніпропетровської області, дозволяє розкрити картину анархії, яка існує у сфері управління природоохоронною галуззю.
У 1992 році комісія представників наукової громадськості Дніпропетровської області встановила, що по обидва береги р. Інгулець на південний захід від с. Недайвода в трав'янистому покриві ростуть рослини, що підлягають охороні. Указом Президента в 2002 році на частині цієї території створений ландшафтний заказник «Інгулецький степ» площею 65, 6 га. У 2004 році Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням в рамках програми формування та розвитку національної екологічної мережі області для потреб створення національного парку зарезервувала 4000 гектарів земельного наділу за рахунок земель запасу, але вже в 2007 році новим рішенням вилучила із зарезервованої території ділянку площею 120 га, а подальшими рішеннями - ще кілька десятків гектарів у зв'язку з погодженням надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» спеціального дозволу на користування надрами.
Ці рішення прийняті з порушенням вимог законів України, зокрема, за відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи. Розпочаті фірмою незаконним чином розкривні роботи спровокували численні протестні акції громадськості і привели в дію головного охоронця навколишнього природного середовища - природоохоронні органи держави.
І тут виявилися дуже симптоматичні обставини: структури Міністерства охорони навколишнього природного середовища не дбають про збереження біорізноманіття, не ставлять питання перед органами влади про необхідність виконання екологічного законодавства, оперують суперечливими аргументами. До того ж , згідно існуючого законодавства, крім згаданого міністерства, вищим спеціально уповноваженим органом державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища, алогічним чином, є ще й ..."інші державні органи". І, виходить, що всі вони "ВИЩІ".
Показовим у цьому відношенні є такий приклад. Торкаючись питання відсутності висновку державної екологічної експертизи по проекту «Недайводський гранітний кар'єр» (територія спочатку зарезервованих земель під розширення національного парку «Інгулецький степ»), начальник держуправління в Дніпропетровській області А. Ф. Оксамитний у відповіді на інформаційний запит запевняв, що «згідно зі ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу, ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМУ від 27.07.95 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», визначення цінності земель для будь-яких потреб, в тому числі і для потреб заповідного фонду, НЕ НАЛЕЖИТЬ (виділ. нами) до об'єктів екологічної експертизи (! – авт.).
Але, яка ж думка з цього приводу Міністерства екології та природних ресурсів України? Виявляється, зовсім протилежна. У відповіді заступника міністра - керівника апарату Д. Мормуля від 30.09.2011 р. на наш інший інформаційний запит повідомляється: «15.09.2011 р. Державне підприємство« Центр еколого-експертної аналітики" ПЕРЕДАВ (виділ. нами) наукову експертну оцінку ОВНС «Недайводський гранітний кар'єр» на розгляд Мінприроди. За результатами оцінки буде підготовлено висновки державної екологічної експертизи" (! – авт.).
У підсумку виходить, що Міністерство та його регіональні органи по-різному ставляться до питання необхідності проведення екологічних експертиз, працюють у різних законодавчих площинах, заради безвідмовного обслуговування бізнес-структур, але, на жаль, не на користь біорізноманіття.
Цілком природно, що громадськість цікавить питання, яким же чином ділянка цілинного степу з перспективою на заповідання раптом втратила свої біологічні цінності і необхідність захисту?
Подібне питання поставили журналісти згаданому п. Оксамитному. Ось його пояснення: «Інститут екології НАН України здійснив дослідження на предмет цінності земель для заповідного фонду, оскільки території зареєстровано 10 років тому. За цей час там змінилася флора і фауна. Згідно з висновками інституту екології, ці території (заповідник «Нижньо-Сурський» в Солонянському районі і заказник «Інгулецький степ» в Криворізькому районі), не потребують екологічного захисту. Тому облрада прийняла рішення вилучити їх із резерву на заповідання».
Цю пристосовницьку позицію начальника обласного управління спростовує зміст листа-відповіді фахівців Криворізького ботанічного саду НАН України на чолі з його директором Мазур А. Ю. на запит Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури. Цей запит зроблено з великим запізненням під сильним тиском громадськості.
У відповіді фахівців від 12 серпня 2011 йдеться: «Виконане флористичне і геоботанічне обстеження згаданої ділянки .. на предмет наявності цінних рослин та їх кількості ... На цій території збереглися унікальні ділянки природних степових і кам'янистих екосистем, які ще в 1992 році були рекомендовані для заповідання і зарезервовані для подальшої організації загальнодержавного заказника".
У підсумку виходить, що всі природоохоронні органи, в тому числі і державне управління в Дніпропетровській області, протягом 10 років так екологічно "доохоронялися" на цих територіях, що вони вже не потребують екологічного захисту через втрату цінностей біорізноманіття.
Директор єдиного в системі НАНУ інституту згаданого профілю - Інституту проблем природокористування та екології, член-кор. НАНУ п. Шапар у своїй відповіді від 31.08.11 р. на інформаційний запит зазначив: «Інститут не приймав участі у роботах з оцінки впливу на навколишнє природне середовище до матеріалів відведення земельних ділянок на території заповідника "Нижньо-Сурського» та ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Інгулецький степ», а також не виконував наукові обгрунтування про цінність цих зарезервованих територій. Відносно до цього інститут не готував ніяких висновків з цих питань". Однак, у Висновку наукової еколого-експертної оцінки РОБОЧОГО ПРОЕКТУ «Будівництво кар'єру та дробильно-сортувальної фабрики на Недайводському родовищі гранітів» від 2011 р., затвердженого директором цього інституту А. Г. Шапарем, значиться, що «матеріали робочого проекту в частині розділів «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), «Заява про екологічні наслідки діяльності (ЗЕП)» можуть бути рекомендовані для позитивної оцінки державної екологічної експертизи.
Зважаючи на очевидний характер незаконної діяльності ТОВ «Граніт Групп» і протиправних рішень Дніпропетровської обласної ради, представники громадськості, місцевої громади та депутатського корпусу, починаючи з середини 2008 року, постійно зверталися до органів прокуратури різних рівнів, включаючи Генпрокуратуру, з вимогою вжити заходів прокурорського впливу для припинення порушення законності з боку органів влади та бізнесу. Лише в серпні 2011 р. прокуратура Дніпропетровської області висунула Дніпропетровському окружному адміністративному суду позовну заяву про визнання недійсним акту про надання гірничого відводу від 27.06.2008 р. Проте, прокуратура не подала клопотання про забезпечення адміністративного позову у вигляді заборони ТОВ «Граніт Груп» ведення розкривних робіт, які призводять до знищення цінного біорізноманіття. Зазначеним судом порушені всі терміни, передбачені для розгляду справ в адміністративному провадженні.
Із лютого 2012 року правоохоронні органи Солом'янського району м. Києва проводять перевірку доказів для з'ясування обставин можливої провини працівників Державного підприємства «Центр еколого-експертної аналітики» щодо порушення законодавства у сфері екологічної експертизи.
За цей час, після закінчення майже року від початку незаконного знищення ТОВ «Граніт Групп» значної площі цілинного степу, так і не підраховані завдані збитки і ніхто не притягнутий до відповідальності.
Подібна «активність» правоохоронних органів, незацікавленість природоохоронного відомства, фальсифікація експертних оцінок знаходять своє пояснення, виходячи з явища зрощування інтересів великого підприємництва з державними структурами.
Як повідомляє сайт «Макіївка - INFO» (5 липня 2012р.), «Зять покійного мера Макіївки, колишнього міністра природоохоронного міністерства Василя Джарти Валерій Омельченко нерідко фігурує в пресі як директор австрійської компанії Wellmind Invest GmbH. Фірма позиціонує себе як інвестор і холдинг, однак поінформованій людині неважко здогадатися, що це всього лише ширма і офшор. «Велмайнд інвест» цікавить буквально все: від видобування з надр землі корисних копалин до аграрного ринку та металургії. До слова, Валерій Омельченко також фігурує в числі співзасновників ТОВ «Граніт Групп».
І не дивно, що, отримавши у свого тестя ліцензію на ведення гірничовидобувних робіт на Недайводському родовищі, співзасновник ТОВ не дуже турбувався про виконання всіх необхідних погоджень. А з місцевим населенням у 2007 - 2008 роках «роз'яснювальну» роботу проводив підтримуваний адміністративними органами колишній радник колишнього міністра п. Віталій Нахлупін.
За умов цілковитого нейтралітету структур Міністерства, піддаються руйнації останні куточки дикої природи, а проголошені заснуванням об’єкти ПЗФ десятиліттями не мають належної документації, встановлених меж і охорони. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів фактично перетворився в Міністерство споживання природних ресурсів.
У підсумку напрошується висновок, що природоохоронні органи в Україні на всіх рівнях не виконують свої основні функції, правоохоронні органи та суди не діють у питаннях захисту вітчизняного біорізноманіття. Позитивні зміни в цьому питанні повністю залежать від активізації громадянського суспільства.





Микола Коробко, УЕА "Зелений світ",
доповідь виголошена 6 липня 2012 р..
Дніпровський Форум громадськості(ДФГ), м.Київ.


Переглядів: 295 | Додав: Steping | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: